Заплати шість тисяч гривень: влада готує податковий «сюрприз» фермерам

Близько 7 мільйонів українців, за даними Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру, що мають земельні паї — в середньому близько чотирьох гектарів кожен. 4,7 мільйона власників паїв є одноосібниками — тобто обробляють свої паї самостійно. Решта паїв здаються в оренду великим агрофірмам або холдингам.

Протягом останніх років українці все частіше відмовляються здавати землю в оренду і вирішують обробляти її самостійно, констатував у розмові з DW голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті (ТПП) України Олег Юхновський: «після 2014 року тенденція до розірвання договорів оренди прискорилася . З тих пір на селі зростає підприємницький дух, дрібний бізнес непогано розвивається. Це створило проблеми для великих компаній «. Конкуренція за землю зростає, додає він.

Представник ТПП однак застерігає, що відродження мікрофермерства може зупинити новий законопроект № 3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, підготовлений понад 30-ма народними депутатами фракції правлячої партії «Слуга народу» і декількома з групи «Довіра». Він, за словами Юхновського, ляже насамперед на плечі одноосібників.

Основним нововведенням зареєстрованого ще в лютому законопроекту є введення мінімальної податкової сплати з кожного гектара землі сільгосппризначення. У червні проект отримав «зелене світло» на прийняття за основу від комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики і включений до порядку денного парламенту. Доповідачем з ним визначено народного депутата від «Слуги народу» Мар’ян Заблоцький.

Великі проти дрібних?

Одноосібники обробляють свої паї самостійно, вирощують сільгосппродукцію для задоволення власних потреб, а також для реалізації. Вони платять тільки земельний податок, який, за підрахунками опитаних DW експертів, становить в середньому 140 гривень на гектар. Але оскільки розмір земельного податку встановлюють громади, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, то він може становити до 300 гривень за гектар. Доходи від продажу сільськогосподарської продукції декларують ті одноосібники, хто вирощує її на власних земельних ділянках площею більше 2 гектарів. І тільки тоді виникає необхідність сплатити 18 відсотків податку з цього доходу.

Тим часом великий агробізнес закидає одноосібникам, що вони зловживають можливістю не звітувати про доходи. Таку критику розділяє Алекс Ліссітса, виконавчий директор «ІМК» — одного з найбільших агрохолдингів України. «Всі повинні платити податки. А у нас 30 відсотків землі обробляється» по-чорному «, неофіційно», — говорить топ-менеджер. Він підтримує законопроект № 3131, і один з його головних аргументів — можливі додаткові надходження для об’єднаних територіальних громад (ОТГ). «Одна з основних форм наповнення бюджету ОТГ — земля сільськогосподарського призначення. Тому потрібно вводити спеціальний податок на землю для того, щоб цей податок залишався в сільській місцевості і знову ж працював на місцеву громаду», — вважає Ліссітса.

Ліссітса — багаторічний президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), що об’єднує ряд великих гравців аграрного ринку. Він посилається на німецький досвід: в Німеччині, мовляв, все фермери — і дрібні, і великі — подають податкові декларації та знаходяться в рівних умовах. А українські власники паїв, за його словами, часто не декларують доходи від вирощеного на своїй землі врожаю.

Правда, в цьому порівнянні є один нюанс: німецькі аграрії отримують на кожен гектар належної їм землі близько 280 євро субсидії з фондів Євросоюзу — байдуже, що вони вирощують і вирощують щось взагалі. Зате в разі прийняття проекту № 3131 в Україні закон буде працювати з точністю до навпаки. Фермерів змусять з кожного гектара щорічно платити до місцевих бюджетів близько півтори тисячі гривень (п’ять відсотків від нормативної оцінки землі, за розрахунками авторів законопроекту) — незалежно від доходу. Для пересічного «одноосібника» з його чотирма гектарами це означатиме рахунок в шість тисяч гривень. Цей податок, вважають прихильники закону, ще й завадить спекуляцій на ринку землі. Адже її буде невигідно утримувати, нічого не вирощуючи.

«Це -» віджимання «землі»

Зате економіст Київської школи економіки Олег Нів’євський вважає законопроект № 3131 вкрай небезпечним. «Це просто land grab, як англійською називається феномен силового витіснення дрібних фермерів з їх землі великими агрокомпаніями. Таким чином будуть просто» віджимати «землю у одноосібників», — застерігає аналітик аграрного сектора. Він прогнозує, що селян змусять позбавлятися від землі, утримувати яку багатьом стане невигідно.

Крім того, Нів’євський не погоджується зі звинуваченнями на адресу одноосібників в нечесній конкуренції. Адже і великі підприємства, каже експерт, платять мінімум податків завдяки спрощеній четвертої групи оподаткування. «Вони платять близько 300 гривень з гектара єдиного податку, який замінює собою два податки: земельний та податок на прибуток», — констатує експерт Київської школи економіки. Відносно решти податків, таких як ПДВ на паливо, насіння або добрива, то, за словами Нів’євського, юридичні особи не є кінцевими платниками і тому можуть їх нейтралізувати при продажу своєї продукції, переклавши на кінцевого споживача. Зате одноосібники не є юридичними особами і не мають такої можливості. «Якщо одноосібник дуже чесний і вирішить задекларувати весь дохід з проданої кукурудзи, йому доведеться заплатити 18 відсотків податку з доходу як фізичній особі. У перерахунку на чистий прибуток податкове навантаження в такому випадку буде приблизно 50 відсотків. І це при тому, що великі агрохолдинги платять близько п’яти відсотків від прибутку «, — критикує експерт.

Втім, судячи з того, хто буде відстоювати законопроект № 3131 у Верховній Раді, лобі у нього потужний. Адже ще рік тому Весукраїнська аграрна рада, що об’єднує представників середнього і малого агробізнесу, закликала президента Володимира Зеленського не брати до виборчого списку «Слуги народу» Мар’яна Заблоцького — визначеного доповідача за проектом закону. І вже тоді його звинувачували у зв’язках з власниками агрохолдингу «Кернел» з земельним банком в півмільйона гектарів і регулярне лобіювання вигідних холдингу законопроєктів.

«Селянам потрібна підтримка»

У Світовому банку, який консультує українську владу в питанні аграрних реформ, коментуючи законопроект № 3131, відзначили, що підтримують детінізацію, але становищем дрібних фермерів стурбовані. «Щоб отримати повну вигоду від земельної реформи, вкрай важливо допомогти малим фермерам вийти з тіні. Це дало б їм можливість отримати доступ до банківського кредитування під заставу їхньої землі», — зазначив в коментарі DW аналітик Світового банку Клаус Дайнінгер. Він зазначає, що дрібні фермери повинні робити свій внесок у відродження сільської місцевості, проте законодавство про земельні податки повинна базуватися на більш широкому аналізі ситуації в агросекторі.

З УКАБ Алекс Ліссітса вважає, що для захисту малих фермерів досить буде збільшити адресні дотації. «Нехай уряд перенаправить всіх передбачених щорічно в держбюджеті 5-7 мільярдів гривень дотацій в аграрній галузі на потреби дрібних фермерів», — пропонує в коментарі DW виконавчий директор агрохолдингу «ІМК». Крім того, вважає президент УКАБ, можна говорити і про збільшення неоподатковуваного мінімуму замість нинішнього одного гектара.

«Це більше схоже на штрафні санкції»

Олег Юхновський з ТПП обурюється: «Це більше схоже не на податок, а на конфіскацію або на штрафні санкції проти дрібних фермерів. В той час, як уряди багатьох держав по всьому світу думають, як підтримати малий бізнес в умовах пандемії, в Україні фактично хочуть вбити підприємницьку ініціативу на селі «.

Хоча формально новий податок буде поширюватися на всіх, але агрофірми і холдинги його фактично не платитимуть. Як пояснюють опитані DW експерти, оскільки всі разом податки, які платять юрособи, включаючи ПДВ, зазвичай складають більше, ніж 1500 гривень у перерахунку з гектара, платити їм за законопроєктом № 3131 нічого додатково не доведеться.

Джерело:  dw.com