Капітальні інвестиції в сільське господарство можуть скласти близько 36 млрд грн в 2020 р — думка

Очікуваний річний обсяг капітальних інвестицій в сільське господарство складе в січні-грудні 2020 року близько 36 млрд грн.

Про це розповів  провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кисіль , пише  прес-служба .

Відзначається, що  причиною цього стала несприятлива інвестиційна ситуація в агропродовольчих секторах економіки, яка  збережеться до кінця 2020 р

За словами Миколи Кисіля, зменшення річного обсягу капітальних інвестицій в сільське господарство в порівнянні з 2019 роком на 14-15 млрд грн обумовлено додатковими негативними інвестиційними факторами, що виникли в цьому році.

На його думку, порівняно більш глибокий інвестиційний спад в агропродовольчих секторах обумовлений цілою низкою чинників, пов’язаних, зокрема з:

  • недостатньо виваженими змінами в секторальному управлінні;
  • несприятливими по природно-кліматичних умов теплими періодами року;
  • пандемією на Covid-19;
  • посиленням інших інвестиційних ризиків і ризиків збереження капіталу;
  • відмовою агроінвесторов від реалізації своїх інвестиційних проектів в зв’язку з очікуваннями на покупку земельних ділянок сільгосппризначення;
  • погіршенням фінансового стану держави;
  • припиненням діяльності значної кількості суб’єктів малого бізнесу;
  • уповільненням інвестиційної діяльності в секторах економіки, пов’язаних із сільським, лісовим, рибним господарствами і переробкою;
  • іншими факторами.

« Інвестиційний спад 2020 року вже в короткостроковій перспективі негативно позначиться на темпах розвитку економіки, продовольчої безпеки держави, а також на валютних і бюджетних надходженнях. Тому заходи по активізації інвестиційної діяльності в агропродовольчих секторах економіки доцільно здійснювати в першу чергу », —  зазначив Микола Кисіль.

Він також підкреслив, що з цією метою слід усунути специфічні секторальні чинники інвестиційної кризи. Відзначається, що мова йде, перш за все, про:

  • формуванні сільгоспполітики і механізмів її реалізації за аналогією країн Організації економічного співробітництва і розвитку;
  • зменшенні інвестиційних ризиків агровиробників;
  • протидії агрорейдерству та інвестицій в захоплення земель сільгосппризначення;
  • створення умов для масштабного розвитку малого агробізнесу, його кооперативних та інтеграційних формувань, зокрема для надання підтримки реалізації їх інвестиційних проектів;
  • здійсненні реальних замість декларативних заходів щодо забезпечення пріоритетності інвестиційного розвитку агропродуктових секторів економіки.

« У свою чергу, вирішення зазначених завдань неможливе без вирішення інвестиційних проблем загального характеру, розробки і прийняття обґрунтованої стратегії розвитку держави і його агропродуктових секторів економіки, максимальної активізації в них діяльності національних інвесторів і залучення зовнішніх інвестицій в інноваційні проекти і т.д. », —   підсумував  Микола Кисіль.