Відповідно до норманської теорії, руссю в Середньовіччі у Східній Європі називали вихідців з Скандинавії (сучасні Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, особливо з Аландських островів), відомих також як вікінги, яких у Західній Європі називали норманнами.
Українська народ сформувався із східнослов'янських племен, що об'єдналися у період Стародавньої Русі. Українська народ має багато спільних історичних та культурних рис з іншими європейськими народами, особливо з іншими східнослов'янськими народами — білорусами, українцями та русинами.
Корінними на той момент були фінно-угри та балти, іноземними — слов'яни та варяги. У Повісті минулих літ літописець перераховував племена, що «дають данину Русі»: весь, міря, мурома, череміси, мордва, чудь, перм, печера, ям, литва, зимиголи, корь, нарова і ливи.
Русичі – Форма множини лексико-семантичної групи етнонімів, які називають російську людину в давньоруській мові (XII століття). У давньоруських пам'ятниках слово зустрічається лише 4 рази (2 рази у формі русичі і 2 в цокаючій формі русиці) і тільки в «Слові про похід Ігорів».