Відмова від вирощування часнику — це чергова стратегічна помилка українських фермерів

Зараз багато хто з виробників відмовляються від виробництва часнику і шукають йому заміну на більш маржинальні культури. Це стратегічно невірно, адже за останні три роки фермери отримали деякі знання, за які заплатили досить дорого, набули певних позицій на внутрішньому ринку і, навіть, спробували свої сили в експорті. Дуже шкода буде втратити всі ці здобутки.

«Нам все ще не вистачає виробничої дисципліни та знань потреби наших клієнтів, але певний крок вперед ми таки зробили. Буде дуже шкода, якщо з цього бізнесу почнуть виходити господарства, які заплатили великі гроші за свій досвід, вони мають певні знання і відповідно досить великий потенціал на внутрішньому ринку і назовні»,- розповіла Ганна Морозова, кервіник кооперативу виробників часнику UkrUp, під час виступу на четвертій міжнародній конференції «Мільйон з гектару», яка проходила 27 вересня у місті Кропивницький.

За даними пані Морозової до українського часнику поступово звикають українські мережі, обсяги імпорту в країну поступово зменшуються – це чіткі ознаки розвитку ринку українського часнику.

«Якщо українські фермери почнуть масово відмовлятись від вирощування часнику, за кілька років ми повернемось до ситуаціі 4-х річної давнини, коли, навіть на торгових майданчиках ринків був присутній лише імпортний часник, а ціни протягом всього сезону залежали лише від курсу національної валюти. В такій ситуації навіть незначна девальвація може призвести до помітного зростання ціни і це знов приверне увагу новачків, які почнуть робити ті самі помилки, більшість яких українскі фермери вже робили останні три роки», — розповіла експерт.

Як повидомила фахівець, професійний виробник часнику повинен зробити все можливе для того, щоб отримати задовільну врожайність та товарність. Крім того, він повинен навчитись нести відповідальність за свій товар протягом всього періоду його реалізації та навчитись чекати, адже українські мережі іноді повертають гроші протягом 60 діб і більше. Але мережі- це один з найбільших каналів збуту, без якого професійний часниковий бізнес існувати не може. Причина того, що мережі обирають імпортний часник досить банальна — їм складно знайти українських виробників, які погодились би виконувати всі контрактні обов’язки: від обсягу мінімальної комерційної партії до графіку постачання.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*