Ненаголошені голосні – це літери, які перебувають у слабкій позиції, тобто на них не падає наголос. Такі голосні поділяються на два типи: перевірені; неперевірені.
Ненаголошені голосні кореня перевіряються найчастіше наголосом. Якщо слово не можна перевірити наголосом, то швидше за все воно є словниковим. Тобто нам потрібно підібрати такі однокорінні слова, в яких ненаголошена голосна з першого слова буде ударною.
Голосні звуки у складах, що знаходяться під наголосом, називаються ударними. Наприклад: р[у]чка, пі[о]н, зірок[а]. Голосні звуки у складах, що знаходяться без наголосу називаються ненаголошеними. Наприклад: д[о]ма́, п[о]ля́, [о]кно́.